Так уже сталося, що класична музика дуже консервативна. Мало того, що ось уже багато років музиканти виконують одних і тих же композиторів. Мало того, що виходять вони на сцену завжди в строго визначеної концертної формі. Мало того, що вважають вони себе елітою музичного світу. Вони ще вимагають від слухачів уваги, гідної поведінки та виконання всіх основних правил відвідування академічних концертів.
Так-так, я вам, звичайно, довіряю і впевнений, що ви то вже знаєте і виконуєте ці найпростіші правила, але все ж багато ще таких слухачів, які практично на кожному концерті або виставі заважають оточуючим своїми невмілими діями. Будемо вважати, що ця стаття саме для них!
Приходьте заздалегідь. Нікому не подобаються люди, які намагаються пробратися на свої місця за 5 секунд до того, як диригент змахне чарівною паличкою. Найчастіше не обходиться без легкої лайки, яка абсолютно не поєднується з атмосферою концертного залу.
Якщо ви запізнилися на виставу, то згадайте, що є увертюра, яка створена ніби навмисне для того, щоб навіть затрималися не упустили початку дії. У симфонічному концерті доведеться почекати до початку наступної частини або, в крайньому випадку, тихенько стояти біля входу в зал.
Не йдіть під час виконання. Ви навіть собі не уявляєте, як це жахливо дратує і відволікає солістів, коли хто-небудь із слухачів, серед проникливою арії починає метушитися, звертатися до сидячих поруч, просити пропустити його, голосно ізвініняться за незручності (ха! Кому потрібні його вибачення?) …
Не впевнений – НЕ аплодують! – це правило потрібно величезними літерами вибити на стінах всіх концертних залів Росії. Я відчуваю жахливий незручність за тих, хто впевнений, що треба нагороджувати музикантів оплесками після кожного гучного акорду, ну або, на худий кінець, після кожної частини. Ні, ні і ще раз ні! Тільки після закінчення всього твору і тільки після тривалої паузи. Ви до сих пір не впевнені коли точно можна починати? Є безпрограшна тактика – подивіться на ваших більш досвідчених сусідів і робіть це тільки після них!
З цього правила плавно випливає наступне:
– Будьте в курсі того, що відбувається. Купуйте програмку, послухайте Интерьвью з диригентом, прочитайте рецензію в газеті, зайдіть на інформаційний сайт. Повірте, набагато цікавіше йти на “концерт Третьякова з ГАСО, де буде виконуватися другий скрипковий концерт Паганіні”, ніж просто “на якогось скрипаля”. А адже це ще можна розповісти всім друзям і колегам – нехай позаздрять вашої ерудованості!
– Чи не фотографуйте зі спалахом, а якщо можете, то взагалі утримайтеся від будь-яких спроб зняти те, що відбувається. Це страшенно дратує артистів, та й потім, необхідно пам’ятати, що в багатьох залах і, тим більше, театрах це взагалі категорично заборонено.
– Вимкніть свої стільникові телефони і пейджери. Я, звичайно, розумію, що дуже здорово показати всім які ви успішні і як ви потрібні всім навіть під час вашого культурного відпочинку, але повірте, що телефонний дзвінок під час смерті Ізольди або прощання Ромео і Джульєтта – це жахливо.
– Зате потім, після закінчення вистави, ви зможете розповісти по стільниковому всім своїм друзям який був прекрасний спектакль, і як здорово його слухати, коли вас ніхто не відволікає і ніщо не заважає вам насолоджуватися класикою!
